Є дати, без яких неможливо уявити собі справжніх українських патріотів. Такою датою є 22 травня .У цей день 1861 року прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні.
Шлях в Україну
8 травня 1861 року домовину викопали, перенесли через увесь Петербург до Московського вокзалу і залізницею перевезли до Москви.Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку,Бобровицю, Бровари до Києва. Випрягши коней з воза, студенти Університету Святого Володимира провезли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі. У Києві з Тарасом прощалися студенти, поети, багато киян. Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати його в Києві. Та Григорій Честахівський обстоював думку про поховання в Каневі, бо Шевченко ще за життя мріяв про «тихе пристанище і спокій коло Канева». 20 травня 1861 року на пароплаві «Кременчук» останки Кобзаря перевезено з Києва до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі. Брати Т. Шевченка хотіли поховати Тараса біля стін Успенського собору, але Григорій Честахівський, який супроводжував прах великого поета зумів відстояти виконання останньої волі Тараса. 22 травня, після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
«Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому», — згадував Григорій Честахівський.
22 травня, в день перепоховання Т.Г. Шевченка, Одеська обласна бібліотека для юнацтва долучилася до віртуального флешмобу "Кобзар єднає Україну". Організатором заходу виступила Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. Лавреньова. Учасники флешмобу вкотре нагадали всім, що у нас є велика книга, яка через століття несе потужний меседж патріотизму і єдності.
Немає коментарів:
Дописати коментар