Нещодавно до бібліотеки завітали три гарні дівчини - студентки Одеського національного політехнічного університету. І все б нічого, якби не виявилося, що дівчата прийшли до бібліотеки не просто взяти почитати книжки, вони прийшли зі своєю творчістю. Юлія Коляденко, Лілія Криворучко та Тетяна Кустурова - учасниці студентського клубу "КІО" (культура, інформація, освіта), що діє на базі кафедри документознавства та інформаційної діяльності ОНПУ (керівники - старший викладач Т.Л.Бірюкова та доцент Т.Ф. Коляда-Березовська). Ми вирішили, що буде правильно потішити читачів нашого блогу ліричними, душевними рядками дівчат.
Юлія Коляденко
Мужчины тоже плачут...
«Прощай!»,- сказала тихо и ушла
Закрылась дверь, походку еле
слышно,
А у него упала в пол слеза,
Хоть и мужчина сильный, как Всевышний.
Сидел он тихо, в мыслях заблудился
И понимал, что всё – порвалась нить!
Столько прожил, а так не научился,
Как его женщина искренне любить.
Вы знаете, мужчины тоже плачут:
Когда теряют мать или жену.
В эти моменты мужики незрячи
И дают волю вытереть слезу.
******
Як прекрасно мати когось
[Як прекрасно мати когось – нехай спершу далеко,
нехай навіть не часто бачитись, але отак от просто
з неба повірити – і мати когось собі і себе в ньому]
(Юрко Покальчук «Просто любити…»)
Стояли
ми, обнявшись, тільки вдвох
тут на пероні сироти-вокзалу.
Мені відчутно було тільки вдих,
Та видихнути сили було мало.
Я притулилась сильно як ніколи,
І руки не хотіли відпускати…
Думки з’являлися у голові все знову й
знову.
Сказала тихо: «Я буду чекати!»
Ти пригорнув мене ще дужче, як востаннє,
Узяв за руку, як дитя мале,
Поцілував у щічку на прощання,
Сказавши ледве: «Я люблю тебе…»
І колії від струму загриміли -
То потяг твій, то чорний птах.
Ось, дочекались! Вагони загуділи.
Лиш ліхтарі виблискують очах.
Стояли ми, обнявшись, тільки вдвох.
Останні п’ять хвилин стояли і мовчали…
Залишилось зробити тільки крок,
Та серце й почуття тебе не відпускали.
А час уже добіг свого кінця,
І я залишилась стояти на пероні,
Але без тебе…Тільки небо й я…
Збираю сльози у свої долоні.
Напевно цей вокзал уже не раз
Бачив розлуку і обійми щирі.
Він розлучив тепер і нас.
Між намилиш стіна, що має двері.
Закрий своє серце
Закрий своє серце,
І мрії, нехай не збуваються.
Він, той, хто не прийде,
Той, хто не розвертається.
Закрий своє серце,
І поки тебе болить,
Цінуй, тих хто поруч,
Цінуй кожну щасливу мить!
Закрий своє серце!
Ти просто терпи.
А завтра, крізь терна –
Крізь перепони!
Закрий своє серце.
Все скоро забудеться.
Сьогодні був поруч,
Та це вже минулося.
Закрий своє серце,
Життя, по-іншому живи!
Додай в нього перцю,
І розітри!
******
Обійми мене
Обійми мене, між сотнями ночей,
І не треба ніяких подарунків,
Мені досить, - твоїх очей,
Серед наших ночей незабутніх.
Обійми мене, немов в останнє,
І нехай повністю все згорить.
Коли поруч - ти, все не звичайне,
Я ціную з тобою кожну прожиту мить.
Обійми мене, ніби в останній раз,
Так, як ніхто більше не зможе.
Це лиш мить, і минає час,
Як без тебе, я жити зможу?
Обійми мене, і ніколи не відпускай!
Нас лиш двоє у всьому світі,
Я готуватиму тобі щоранку -чай,
Житимо удвох, в нашому мікросвіті!
******
Нам потрібна надія
Нам потрібна надія.
Надія, на краще майбутнє.
Нам потрібна людина,
Яка зробить, нарешті, щось путнє!
Нам потрібне - сонце,
Мирне небо над головою,
Нам потрібно відкрите віконце,
У яке, не залітатиме куля.
Нам потрібне - повітря,
Без отруйного газу.
Нам потрібне - подвір'я
У якому не ходитимуть у протигазах.
Нам потрібне - життя,
Всі ми жити у мирі бажаєм!
Нам потрібне життя,
Разом ми все подолаєм!
Нам потрібно - бути добрішими,
Потрібна нам всім допомога!
Будьте, люди, - щирішими!
Миру потрібна підмога.
******
Я люблю тебе, закритими очами
Я люблю тебе - закритими очами,
Мить, лиш тільки мить,
між нашими ночами.
Забуто все, і мрії ті,
Є тільки я, є тільки ти.
Я люблю тебе, -
і це відчуття неймовірне,
Між хвилинами десь загубились ми.
Чуєш? Тут музика лине,
Сподіваннями надихає мене.
Я люблю тебе - між нами години.
Наші почуття підіймаються вверх,
І прекрасна та мить,
ті хвилини, -
коли я, відчуваю тебе.
Я люблю тебе - скрізь
Де б не був ти,
Не чурайся почуття цього,
Ми з тобою, коханий, -
Одне. Єдине.
Ми - частина світу всього.
Я зажигаю свечи,
когда небо выключает свет, -
мой любимый субботний вечер,
Пара книжек и теплый плед.
Ты возможно еще не знаешь,
что я могу сколько хочешь ждать,
ты все падаешь и взлетаешь,
а я грею твою кровать.
Я так близко, может как-то слышишь,
что я часто с тобой болтаю
Ты все ищешь там что-то ищешь,
а я просто с тобой летаю.
Мой любимый субботний вечер
две подушки и теплый плед.
Когда ты дышишь в мои плечи, -
я не верю, что тебя нет.
******
Намалюй мене або на мені,
Заспівай мені гарних пісень.
Якщо ти море, я хочу жити у вогні,
Як ти ніч, то нехай буде завжди день.
Моє серце чомусь закам'яніло, -
Я весь день до тебе бігла стрімглав,
І як тільки зовсім трошки стемніло,
Ти без жалю мою душу зламав.
Мій метелик порвав собі крила, -
Так до тебе хотів долетіти.
Я тобою жила і боліла,
Як хворіють беззахисні діти.
******
Закрывай глаза и в море
Погружай мечты.
В жизни есть одно лишь горе-
Это ты.
Ты такое горе если,
Не вдохнул земли,
Не качался в теплом кресле
У окна зимы.
Посмотри, прохожий, шире
Сколько рядышком чудес,
Сколько красок в этом мире
С моря до небес.
Закрывай глаза и лейся,
Будь доволен и будь рад.
Будь свободным словно песня,
Теплым будь как взгляд
Будь улыбкой и душой,
Ликом красоты.
Помни, вдруг случится горе -
Это ты.
******
В саду моей души уже второй век цветут розы. Их аромат так манит
всех, кто проходит мимо, что они не в силах сдержать своего желания насладиться
цветами. Они подходят, любуются, рвут и забирают себе. Украшают свои души моими
цветами, пока я продолжаю с любовью поливать их и наполнять их своим естеством.
Иногда мои розы вянут. Очень жаль, что именно в душе у тех людей, которых я до
безумия и со всей искренностью люблю. Они вянут, и вместе с ними вянет
очередной осколочек меня...
Зичимо дівчатам подальшого творчого успіху, а також дуже сподіваємося на творчу співпрацю в рамках роботи літературної студії "Дебют", яка вже другий рік діє на базі нашої бібліотеки
Розваги були для всіх! Малеч чекали конкурси від клоунів Мані та Чучі, малюнки на асфальті, повітряні кульки та солодощі. 
