27.06.14

Покажи світові своє друге обличчя!

29 червня, у Міжнародний день молоді, наша бібліотека долучиться до Всеукраїнської акції "Молодь читає".
Захід, що проходитиме у форматі флешмобу, ініційований Молодіжною секцією Української бібліотечної асоціації, членами якої є вже троє наших колег.
Для участі у флешмобі потрібні тільки книга з будь-якою частиною тіла на обкладинці (чи то обличчя, чи рука тощо), фотоапарат та друзі, які з радістю вас сфотографують. Якщо немає такої можливості – вас сфотографують й наші бібліотекарі.
На зробленому фото необхідно поставити підпис «Молодь читає».

Й вже 29 червня цю фотографію потрібно розмістити замість власного аватару у соціальній мережі Facebook з хештегом #denmolodi.

















Варіацій на тему флеш-мобу в нас вже дуже багато. Протягом  тижня ми разом із читачами підбирали книжки, фотографувалися, вчилися редагувати ці фотографії за допомогою різних фото-редакторів. І це дуже цікаво. Наші читачі, а це переважно, молодь, дуже полюбляють подібні акції. А нам вони дають змогу показати, що молодь читає та ходить до бібліотек. Такі заходи допомагають нам залучити все більше нових читачів, а також показувати, що бібліотека – вона сучасна, що вона не стоїть на місці, а постійно розвивається, вона вдосконалюється та змінюється разом із своїми користувачами. 

14.06.14

Ми долучилися до Wikiday!

14 червня задля сприяння поширенню знань про Одешину завдяки використанню он-лайн ресурсів Вікіпедії Одеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В.В.Маяковського приєдналася до конкурсу WikiDay - фінального заходу в рамках проекту "Вікіпедія" програми "Бібліоміст". 
Бібліотекарі підготували напередодні заходу інформаційний стенд, розгорнуту книжкову виставку про рідний край,а також розповсюджували інформацію про конкурс в соціальних мережах та у вигляді друкованої рекламної продукції. Так всі користувачі, які виявили бажання долучитися до конкурсу, змогли завчасно ознайомитися з літературою і попрацювати з джерельною базою.
Дуже приємно, що в нас була чудова нагода отримати консультації від представників спільноти вікіпедистів та «Вікімедіа Україна» та програми "Бібліоміст" - Віри Моторко та Людмили Ямщикової
Отож,  в рамках проведення заходу нам вдалося залучити до написання матеріалів 5 учасників, які написали протягом чотирьох годин 6 статей. Дуже сподіваємося, що експерти з Wikimedia Україна та програми «Бібліоміст» гідно оцінять якість цих статей, а також роботу  команди від бібліотеки:) 

11.06.14

Літо! Діти! Книга!

9 червня в школі-інтернаті № 6 (м. Одеса, ул. Ясиновського, 3-а,) для дітей, що нещодавно приїхали до Одеси з Луганських інтернатів, було проведено розважальний захід "Літо! Діти! Книга!"
На дітей чекали інтелектуальні та командні ігри, веселі конкурси, вікторини та солодощі. Після розважальної програми усім були подаровані книги, зібрані спеціально для них читачами та волонтерами Одеської обласної бібліотеки для юнацтва ім. В.В. Маяковського


03.06.14

Нехай щастю дитини не буде кінця!

До Дня захисту дітей читальний зал ОЮБ підготував цікаву розважальну програму для своїх маленьких читачів та їх дорослих батьків) 
Розваги були для всіх! Малеч чекали конкурси від клоунів Мані та Чучі, малюнки на асфальті, повітряні кульки та солодощі. 
А батьків діточок - цікаві журнали та книжки)
Кожний бажаючий міг вийти з бібліотеки з яскравим малюнком менді (малюнки на тілі хною)
Отож, бібліотекарі ОЮБ вкотре підтвердили, що їм під силу все:)


Величезне спасибі за образ студентці Одеського театрально-художнього училища Олені Фістикану, а за костюми - студії "Ляля-клуб" http://vk.com/lala_club


Подумай про майбутнє - обери життя!

У Всесвітній день боротьби із тютюнопалінням, Одеська обласна бібліотека для юнацтва організувала вуличну мотиваційну акцію "Подумай про майбутнє - обери життя!"
Задумайтеся тільки: кожні 10 секунд одна людина у світі помирає в результаті споживання тютюну. З вживанням тютюну пов'язана й велика кількість всіляких хвороб, а при зловживанні курінням — можуть виникнути й більш небезпечні недуги. І це не може не турбувати! Тому  пропаганда здорового способу життя - один із пріоритетниих напрямків роботи нашої бібліотеки.

Ми часто чуємо слова: «доля лю­дини», але розпоряджатися нею може тільки сама людина, зробивши вибір на користь здоров'я. Давно доведено, що все, що робить людина, відображається на стані її здоров'я. Здоров'я — це спосіб життя люди­ни. Це той стиль, що людина вибирає для себе, і саме він визначає, чи до­сягне людина добробуту чи ні.
Дуже сподіваємося, що навіть ті ,хто того дня не наважився обміняти свої цигарки на наші книжки, ввечері обдумають все й зроблять правильний вибір на користь здоров'ю та читанню.

Творчій молоді ми завжди раді

Нещодавно до бібліотеки завітали три гарні дівчини - студентки Одеського національного політехнічного університету. І все б нічого, якби не виявилося, що дівчата прийшли до бібліотеки не просто взяти почитати книжки, вони прийшли зі своєю творчістю. Юлія Коляденко, Лілія Криворучко та Тетяна Кустурова - учасниці студентського клубу "КІО" (культура, інформація, освіта), що діє на базі кафедри документознавства та інформаційної діяльності ОНПУ (керівники - старший викладач Т.Л.Бірюкова та доцент Т.Ф. Коляда-Березовська). Ми вирішили, що буде правильно потішити читачів нашого блогу  ліричними, душевними рядками дівчат. 
Юлія Коляденко
Мужчины тоже плачут...

«Прощай!»,- сказала тихо и ушла
Закр
ылась дверь, походку еле слышно,
А у него упала в пол слеза,
Хоть и мужчина сильный, как Всевышний.

Сидел он тихо, в мыслях заблудился
И понимал, что всё – порвалась нить!
Столько прожил, а так не научился,
Как его женщина искренне любить.

Вы знаете, мужчины тоже плачут:
Когда теряют мать или жену.
В эти моменты мужики незрячи
И дают волю вытереть слезу.
******
Як прекрасно мати когось
[Як прекрасно мати когось – нехай спершу далеко,
 нехай навіть не часто бачитись, але  отак от просто
з неба повірити – і мати когось собі і себе в ньому]
(Юрко Покальчук «Просто любити…»)
Стояли ми, обнявшись, тільки вдвох
тут на пероні сироти-вокзалу.
Мені відчутно було тільки вдих,
Та видихнути сили було мало.

Я притулилась сильно як ніколи,
І руки не хотіли відпускати…
Думки з’являлися  у голові все знову й знову.
Сказала тихо: «Я буду чекати!»

Ти пригорнув мене ще дужче, як востаннє,
Узяв за руку, як дитя мале,
Поцілував у щічку на прощання,
Сказавши ледве: «Я люблю тебе…»

І колії від струму загриміли - 
То потяг твій, то чорний птах.
Ось, дочекались! Вагони загуділи.
Лиш ліхтарі виблискують очах.

Стояли ми, обнявшись, тільки вдвох.
Останні п’ять    хвилин стояли і мовчали…
Залишилось зробити тільки крок,
Та серце й почуття тебе не відпускали.

А час уже добіг свого кінця,
І я залишилась стояти на пероні,
Але без тебе…Тільки небо й я…
Збираю сльози у свої долоні.

Напевно цей вокзал уже не раз
Бачив розлуку і обійми щирі.
Він розлучив тепер і нас.
Між намилиш стіна, що має двері.
Лілія Криворучко
Закрий своє серце
Закрий своє серце, 
І мрії, нехай не збуваються.
Він, той, хто не прийде, 
Той, хто не розвертається.
Закрий своє серце, 
І поки тебе болить, 
Цінуй, тих хто поруч, 
Цінуй кожну щасливу мить!

Закрий своє серце!
Ти просто терпи.
А завтра, крізь терна –
Крізь перепони!

Закрий своє серце.
Все скоро забудеться.
Сьогодні був поруч, 
Та це вже минулося.

Закрий своє серце, 
Життя, по-іншому живи!
Додай в нього перцю, 
І розітри!
******
Обійми мене
Обійми мене, між сотнями ночей, 
І не треба ніяких подарунків, 
Мені досить, - твоїх очей, 
Серед наших ночей незабутніх.

Обійми мене, немов в останнє, 
І нехай повністю все згорить.
Коли поруч - ти, все не звичайне, 
Я ціную з тобою кожну прожиту мить.

Обійми мене, ніби в останній раз, 
Так, як ніхто більше не зможе.
Це лиш мить, і минає час, 
Як без тебе, я жити зможу?

Обійми мене, і ніколи не відпускай!
Нас лиш двоє у всьому світі, 
Я готуватиму тобі щоранку -чай, 
Житимо удвох, в нашому мікросвіті!
******
Нам потрібна надія
Нам потрібна надія.
Надія,  на краще майбутнє.
Нам потрібна людина, 
Яка зробить, нарешті, щось путнє!

Нам потрібне - сонце, 
Мирне небо над головою, 
Нам потрібно відкрите віконце, 
У яке, не залітатиме куля.

Нам потрібне - повітря, 
Без отруйного газу.
Нам потрібне - подвір'я
У якому не ходитимуть у протигазах.

Нам потрібне - життя, 
Всі ми жити у мирі бажаєм!
Нам потрібне життя, 
Разом ми все подолаєм!

Нам потрібно - бути добрішими, 
Потрібна нам всім допомога!
Будьте, люди, - щирішими!
Миру потрібна підмога.
******
Я люблю тебе, закритими очами
Я люблю тебе - закритими очами, 
Мить, лиш тільки мить, 
між нашими ночами.
Забуто все,  і мрії ті, 
Є тільки я,  є тільки ти.

Я люблю тебе, -
і це відчуття неймовірне, 
Між хвилинами десь загубились ми.
Чуєш? Тут музика лине, 
Сподіваннями надихає мене.

Я люблю тебе - між нами години.
Наші почуття підіймаються вверх, 
І прекрасна та мить, 
ті хвилини, -
коли я, відчуваю тебе.

Я люблю тебе - скрізь 
Де б не був ти, 
Не чурайся почуття цього, 
Ми з тобою, коханий, -
Одне. Єдине.
Ми - частина світу всього.
Тетяна Кустурова
Я зажигаю свечи,

когда небо выключает свет, -

мой любимый субботний вечер,

Пара книжек и теплый плед.


Ты возможно еще не знаешь,
что я могу сколько хочешь ждать,
ты все падаешь и взлетаешь,
а я грею твою кровать.

Я так близко, может как-то слышишь,
что я часто с тобой болтаю
Ты все ищешь там что-то ищешь, 
а я просто с тобой летаю.

Мой любимый субботний вечер
две подушки и теплый плед.
Когда ты дышишь в мои плечи, -
я не верю, что тебя нет.

******
Намалюй мене або на мені,

Заспівай мені гарних пісень.

Якщо ти море, я хочу жити у вогні,

Як ти ніч, то нехай буде завжди день.

Моє серце чомусь закам'яніло, - 
Я весь день до тебе бігла стрімглав,
І як тільки зовсім трошки стемніло,
Ти без жалю мою душу зламав.
Мій метелик порвав собі крила, -
Так до тебе хотів долетіти.
Я тобою жила і боліла,
Як хворіють беззахисні діти.
******

Закрывай глаза и в море

Погружай мечты.

В жизни есть одно лишь горе-

Это ты.


Ты такое горе если,
Не вдохнул земли,
Не качался в теплом кресле
У окна зимы.

Посмотри, прохожий, шире
Сколько рядышком чудес,
Сколько красок в этом мире
С моря до небес.

Закрывай глаза и лейся,
Будь доволен и будь рад.
Будь свободным словно песня,
Теплым будь как взгляд

Будь улыбкой и душой,
Ликом красоты.
Помни, вдруг случится горе -
Это ты.
******
В саду моей души уже второй век цветут розы. Их аромат так манит всех, кто проходит мимо, что они не в силах сдержать своего желания насладиться цветами. Они подходят, любуются, рвут и забирают себе. Украшают свои души моими цветами, пока я продолжаю с любовью поливать их и наполнять их своим естеством. Иногда мои розы вянут. Очень жаль, что именно в душе у тех людей, которых я до безумия и со всей искренностью люблю. Они вянут, и вместе с ними вянет очередной осколочек меня...


Зичимо дівчатам подальшого творчого успіху, а також дуже сподіваємося на творчу співпрацю в рамках роботи літературної студії "Дебют", яка вже другий рік діє на базі нашої бібліотеки